Затримання наприкінці липня 2026 року детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Андрія Осіпова, відомого у кримінальних колах під прізвиськом «Кримінал», оголило глибинні системні проблеми у сфері національної безпеки та правоохоронної системи України. Осіпову інкримінують вимагання неправомірної вигоди в розмірі 1 мільйона доларів США за здійснення впливу на посадових осіб Служби безпеки України з метою унеможливлення екстрадиції громадянина Російської Федерації.
Матеріали негласних слідчих розшукових дій свідчать, що затриманий ділок тривалий час позиціонував себе як близький довірений суб’єкт колишнього голови СБУ Василя Малюка. Василь Малюк, який будував кар’єру в органах держбезпеки з 2001 року та очолював спецслужбу з лютого 2023 по січень 2026 року (обіймаючи посаду виконувача обов’язків з липня 2022 року), здобув значний суспільний резонанс завдяки успішним спецопераціям проти агресора. Проте його несподівана відставка на початку 2026 року набула нового значення у світлі викритої мережі неформальних зв’язків, що поєднують високопосадовців спецслужб, представників національної поліції, народних депутатів та ростовські кримінальні угруповання.
Аналіз цієї справи демонструє не просто поодинокий випадок корупції, а гібридну загрозу, за якої представники транснаціонального криміналітету з країни-агресорки використовують корупційні канали, земляцтво та позаштатні інституційні інструменти спецслужб для власної легалізації та уникнення кримінальної відповідальності під час війни.
Механізм вимагання $1 млн та структура корупційної оборудки
Викритий епізод бере початок у 2022 році, коли в Україні було затримано громадянина РФ Олександра Кузнєцова, якому загрожувала екстрадиція до Росії. За даними слідства, під час проведення обшуків у Кузнєцова співробітник СБУ на ім’я Роман рекомендував йому звернутися до колишнього заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Едуарда Лозовського для «вирішення питання» щодо закриття кримінального переслідування та скасування екстрадиції.
Початкова сума завуальованого хабаря, озвучена Лозовським, становила 2 мільйони доларів США. Згодом до процесу залучили Андрія Осіпова, який, використовуючи власні контакти в керівництві СБУ, знизив суму до 1 мільйона доларів США, виступивши гарантом угоди. Схема передбачала виплату траншами по 250 тисяч доларів США на місяць. Під час суперечок щодо темпів виплати Осіпов відкрито погрожував потерпілому фізичною розправою та насильницькою відправкою на фронт («пойдешь огородами», «в ноль тебя сделали»), використовуючи ресурси правоохоронних органів як інструмент залякування.
Згідно з зафіксованими матеріалами прослуховування, 200 тисяч доларів США з цієї суми нібито призначалися особисто Василю Малюку, який на той момент обіймав посаду першого заступника голови СБУ. У липні 2026 року, за день до затримання Осіпова, відбувся витік інформації з правоохоронних кіл про зацікавленість НАБУ його діяльністю, проте затриманий не встиг залишити країну і був узятий під варту рішенням Вищого антикорупційного суду без права внесення застави.
| Фігурант справи / Контакт | Процесуальний статус / Роль | Інституційна прив’язка / Зв’язки | Ключові факти та дії |
| Андрій Осіпов («Кримінал») | Затриманий, підозрюваний у вимаганні (взятий під варту ВАКС без застави) | Кримінальні кола Коростишева, контакт із керівництвом СБУ | Посередник між Кузнєцовим та СБУ; знизив суму хабаря з $2 млн до $1 млн; погрожував потерпілому |
| Василь Малюк | Офіційно без процесуального статусу (фігурує у розмовах) | Ексголова СБУ (2023–2026), перш. заст. голови СБУ у 2022 р. | Фигурує як передбачуваний отримувач $200 тис.; земляк та співрозмовник Осіпова |
| Едуард Лозовський | Фігурант переговорного процесу | Ексзаступник голови Луганської ОДА | Першим озвучив вимогу у $2 млн; стверджував про особисті зустрічі з Малюком у його кабінеті |
| Олександр Кузнєцов | Потерпілий / Заявник | Громадянин РФ | Об’єкт вимагання $1 млн за уникнення екстрадиції до РФ |
| Дмитро Фрадін | Затриманий разом із Осіповим | Водій Осіпова, позаштатний співробітник СБУ | Володів посвідченням оперативно-розшукового підрозділу СБУ; власник ФОП у сфері охорони |
Неформальні зв’язки та аналіз аудіозаписів
Основою аналізу зв’язку між Андрієм Осіповим та Василем Малюком є матеріали негласного зняття інформації з каналів зв’язку, долучені прокурорами САП до засідань Вищого антикорупційного суду. Осіпов та Малюк є вихідцями з Коростишівського району Житомирської області. У приватних розмовах Осіпов постійно підкреслював свій особливий статус, вживаючи щодо себе фрази «я з ВВ» (ініціали Василя Васильовича Малюка) та називаючи себе частиною його «команди».
Задокументовані записи демонструють високий рівень неформальної інформованості Осіпова про приватне та професійне життя очільника спецслужби. Осіпов називає дружину Малюка Юлію «пані генеральшою» та обговорює її бізнес-діяльність у Коростишеві, де на її ФОП оформлено автомобіль Lexus LX570. Самого Малюка він характеризує як «коростишівського хулігана, який досяг високого рівня», та називає його «братом».
У матеріалах слідства зафіксовано прямий діалог від 20 липня 2022 року — через дві доби після призначення Малюка тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ. У цій розмові співрозмовник із голосом, ідентифікованим прокурорами як голос Малюка, скаржиться Осіпову на колосальне навантаження, постійні засідання РНБО та селекторні наради у Президента України. В іншому зафіксованому епізоді Осіпов компліментарно оцінює роботу спецслужби з ліквадації ворожих елементів: «Ну ты тигр, вы вот этого сложили, этого зайца русского, вообще красавцы, брат».
Попри наявність цих записів, офіційна позиція НАБУ вказує на те, що наразі фактичної передачі коштів співробітникам СБУ не задокументовано, а Василь Малюк не має процесуального статусу підозрюваного у даній справі. Це підкреслює складнощі розмежування реального зловживання впливом через корупційний зв’язок від використання імені високопосадовця кримінальними елементами без його прямої процесуальної участі.
Ростовський кримінальний вектор і компрометація державної безпеки
Найбільш критичним аспектом цієї справи є вихід на транснаціональні кримінальні угруповання Російської Федерації. У 2024 році Андрія Осіпова затримали на території Греції під час кримінальної зібрання («сходки») «злодіїв у законі». Разом із ним правоохоронці затримали провідних фігур ростовського кримінального угруповання — Нодарі Асояна («Нодар Руставський») та Андрія Іманалі («Полузвір»). Усі затримані згодом вийшли на волю за нез’ясованих обставин.
Детальний аналіз показує цілеспрямовану роботу ростовського кримінального клану щодо інфільтрації в український правовий та політичний простір. Обидва російські авторитети тривалий час намагалися здобути офіційний статус в Україні. У лютому 2022 року ексзаступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін оприлюднив дані про наявність у «Нодара Руставського» щонайменше трьох підроблених паспортів громадянина України на різні прізвища (Олександр Шавдія, Михайло Дімітріус, Євген Лембрицький). Для отримання статусу біженця Асоян подавав документи про нібито «переслідування в РФ за проукраїнську позицію», додаючи характеристики від українських громадських організацій та волонтерських об’єднань АТО.
| Кримінальний авторитет / Фігура | Походження / Банда | Інструменти легалізації та впливу в Україні | Пов’язані посадовці та суб’єкти в Україні |
| Нодарі Асоян («Нодар Руставський») | Ростовська злочинна банда (РФ) | Підроблені паспорти України; подача на статус біженця через “волонтерство” | Фігурував у розслідуваннях Нацполіції; спільне затримання з Осіповим у Греції |
| Андрій Іманалі («Полузвір») | Ростовська злочинна банда (РФ) | Судові позови щодо статусу біженця; спроби отримання українського паспорта | Бізнес-партнер надавав житло заступнику голови Нацполіції Дмитру Тишлеку |
| Дмитро Тишлек | Ексзаступник голови Нацполіції | Використання майна кримінальних кіл; приховування російських паспортів родини | Пов’язаний з партнерами Іманалі; гість на дні народження Олега Татарова |
| Кирило Островський | «Смотрящий» за Лук’янівським СІЗО | Силовий вплив у пенітенціарній системі та на вулиці | Зафіксовані контакти з Осіповим; фігурант справ щодо катувань |
Паралельно зв’язок із ростовським кланом прослідковується у керівництві інших правоохоронних органів. Наприкінці 2023 року журналісти-розслідувачі Bihus.Info викрили тодішнього заступника голови Національної поліції Дмитра Тишлека, який безоплатно проживав у будинку, що належав бізнес-партнеру Андрія Іманалі («Полузвіра»). При цьому дружина Тишлека та її близькі родичі виявилися власниками паспортів РФ, виданих саме в Ростовській області. Точкою перетину цих суб’єктів стала сфера вищого політичного кураторства: у вересні 2021 року і Дмитро Тишлек, і Василь Малюк були присутні на святкуванні дня народження заступника голови Офісу Президента Олега Татарова, який відповідає за координацію силового блоку.
Аналіз мережі Фрадіних: приватно-охоронний та лобістський ресурс
Під час затримання Андрія Осіпова детективи НАБУ вилучили майно та затримали його особистого водія — Дмитра Семеновича Фрадіна. У Фрадіна виявили посвідчення позаштатного співробітника оперативно-розшукового підрозділу СБУ. Розслідування державних реєстрів виявило структуру зв’язків родини Фрадіних, яка поєднує силові структури, парламентський лобізм та кримінальні процеси.
Дмитро Семенович Фрадін зареєстрований як фізична особа-підприємець із видом діяльності «Приватна охоронна служба». На його ФОП оформлено автомобіль Toyota Land Cruiser 2023 року випуску (з останньою перереєстрацією у лютому 2026 року), яким користувався Осіпов. Автомобіль мав 11 непроплачених штрафів за порушення правил дорожнього руху та підроблені номерні знаки.
Ймовірний батько водія, Семен Йосипович Фрадін, виявився пов’язаним із державним апаратом: на початку 2000-х років він очолював ДП «Експерт» державного підприємства МВС України «Ресурси». У період з 2002 по 2019 рік він обіймав посади помічника-консультанта народних депутатів України різних скликань, зокрема Олега Зарубінського (Партія регіонів), Миколи Рудьковського (Соціалістична партія, ексміністр транспорту) та Володимира Ар’єва.
Третій фігурант із цим прізвищем — Андрій Фрадін, російський бізнесмен родом із Ростовської області РФ, який у 2024 році був екстрадований Грецією до Росії у справі про розкрадання 87 мільйонів рублів через фіктивні підприємства. Хоча прямий документальний родинний зв’язок між трьома Фрадіними потребує додаткового процесуального підтвердження, збіг рідкісного прізвища, ростовського походження, хронології затримань у Греції та спільної сфери діяльності свідчить про наявність стійкої інституційно-кримінальної мережі.
Під час обшуків у Осіпова та його оточення вилучено бойовий пістолет, карабін, понад 700 набоїв та кастети. Окрім цього, слідство долучило до матеріалів справи зафіксовані контакти Осіпова з Кирилом Островським, відомим як «смотрящий» за Лук’янівським СІЗО, який неодноразово притягувався до відповідальності за тяжкі злочини, включаючи ДТП зі смертельним наслідком та викрадення людей.
Системні ризики, міжвідомче протистояння та контррозвідувальні наслідки
Викритий епізод вписується у ширший контекст міжвідомчого протистояння між антикорупційними органами (НАБУ та САП) та Службою безпеки України. У розмовах Осіпова, крім Василя Малюка, згадуються інші високопосадовці спецслужби: генерал Ілля Вітюк (колишній керівник Департаменту кібербезпеки), генерал Сергій Дука, ексочільник УСБУ в Житомирській області Сергій Лисак та керівник підрозділу ДЗНД Олександр Ковальчук.
Період 2023–2024 років відзначився загостренням конфлікту між відомствами, коли СБУ проводила обшуки у співробітників НАБУ, заявляючи про очищення від російських впливів, а антикорупційне бюро у відповідь вручало підозри високопосадовцям СБУ.
Системний аналіз зібраних фактів дозволяє виділити три ключові рівні загрози для національної безпеки держави:
- Пряма корупція та здирництво: Систематичний продаж процесуальних рішень (ухилення від екстрадиції) та вимагання коштів у іноземних громадян під загрозою застосування ресурсу спецслужби або силової відправки на лінію фронту.
- Інституційна компрометація: Видача посвідчень «позаштатних співробітників СБУ» особам із кримінальним минулим та їхньому оточенню, що забезпечує їм оперативний прикриття, імунітет від перевірок поліцією та можливість використовувати статус спецслужби у злочинних цілях.
- Контррозвідувальна вразливість: Сприяння легалізації в Україні членів російських злочинних синдикатів (зокрема ростовського угруповання). В умовах повномасштабного збройного конфлікту російські кримінальні авторитети традиційно використовуються спецслужбами РФ (ФСБ та ГРУ) для проведення підривної діяльності. Наявність неформальних контактів між керівництвом українських спецслужб і представниками ростовського криміналітету створює прямий канал для ворожих інформаційно-психологічних та диверсійних операцій.
Справа Андрія Осіпова та його зв’язків із колишнім очільником СБУ Василем Малюком, Дмитром Тишлеком і ростовськими «злодіями в законі» демонструє ризики зрощування кримінальних елементів із правоохоронними структурами України. Землячні зв’язки та використання неформальних інструментів впливу дозволили кримінальному авторитету діяти під прикриттям авторитету спецслужби, пропонуючи корупційні послуги росіянам за мільйонні суми.
З огляду на виявлені факти, вимагаються наступні кроки щодо мінімізації інституційних ризиків:
- Процесуальна прозорість: Забезпечення повного та неупередженого розслідування НАБУ та САП щодо можливої причетності Василя Малюка та інших згадуваних посадовців СБУ до схеми вимагання коштів, із чітким встановленням процесуальної ролі кожного фігуранта.
- Аудит позаштатного апарату: Проведення суцільної інвентаризації та скасування всіх виданих посвідчень «позаштатних співробітників» та «оперативних талонів» у СБУ, МВС та інших силових відомствах з метою усунення інструменту ухилення від контролю.
- Перевірка рішень про легалізацію: Повторна ревізія всіх рішень щодо надання статусу біженця, видів на проживання та документів про громадянство України, виданих іноземним громадянам, які фігурують у санкційних списках або пов’язані з транснаціональним криміналітетом.
- Посилення внутрішнього контррозвідувального режиму: Запровадження обов’язкового перехресного моніторингу статків, родинних зв’язків та позаробочих контактів керівного складу правоохоронних органів для недопущення використання державних ресурсів у приватних та злочинних інтересах.